23/08/2026
«Коли тато питав у мене, ким я хочу бути, я сказала – журналісткою. Він засміявся і сказав, що я не підходжу до цієї ролі, тому що треба бути пробивним, сміливим…і я розплакалася. Знаєш, ти очікуєш якусь підтримку, бо ти цього дуже хочеш, і не отримуєш її. І саме Юкрейнер дуже допоміг мені вирости і привів мене до моєї давньої, найпершої мрії – бути журналісткою. Тут я отримала підтримку і людей, які стали моїми друзями».
Ми з Анастасія ідемо по карпатській полонині дивитись фантастичний захід сонця і говоримо, і мовчимо. В UKRAЇNER Настя – вкерівниця смм відділу, контент кріейторка, ведуча і інтервʼюєрка. Цими днями Юкрейнеру виповнюється 10 років, і я тішуся нагоді долучитися до чудової традиції #юкрейнерцеми щоб розповісти вам про людей, які творять проект моєї душі.
Окрім того, що Настя проміняла комфортну і передбачувану роботу тім лідом в айті на життя, сповнене пригод в Юкрейнері, вона багато років волонтерить в притулку і має звідти двох песиків: Ялинку (врятувану з Херсона) і Гарбузика. Каже, що це – джерело безумовної любові, найбільше щастя і відповідальність в житті. Власне, ми познайомились на зйомках проекту «Локальні дієвці» в цьому притулку, і зрозуміли, що крім спільної любові до собачих носів, у нас день народження в один день, і ми витекли з одного степу. Настя родом з Межової на Дніпропетровщині, зараз це сіра зона.
«Я популяризаторка маленьких міст і сіл: зруйнованих, втрачених. Моя задача – показати їх людям, які ніколи навіть не чули про цей населений пункт. Я пояснюю, що важливе і цінне там було, щоб вони не були якимись далекими, ефемерними, несправжніми. Коли я була маленькою і мене питали «звідки ти?», я завжди казала, що з Дніпра (бо там вчилась) або з Покровська (бо людям так простіше було пояснити). І це страшно, коли ти соромишся свого міста чи села. В Межову зараз більше неможливо заїхати, там нічого немає. Я завжди звідти хотіла втекти, та коли в тебе це силою забирають, стає дуже боляче. Але для мене це біль, який мотивує щось робити. Тому зараз я працюю над проектом про дітей на прифронтових територіях».
