https://www.facebook.com/2015803531789131/

Liberov Photographer, Kyiv (2026)

23/08/2023

Ми створюємо не вікно у реальний світ, а вікно у чуттєве, авторське сприйняття цього світу.

28/06/2023

Характеристики хорошої фотографії:

1. Майстерна композиція — автору необхідно вести діалог з глядачем через лінії та плями.
2. Відгук глядача — у глядача має початися діалог з витвором. Витвір/фотографія не повинна мовчати.
3. Декілька смислових рівнів — добра розмова краща, ніж вигуки зазивайки біля магазину.
4. Контекст сучасного контексту суспільства — насправді це продовження другого пункту. Щоб говорити, треба розуміти про що ти говориш.
6. Без наслідувань та імітацій — витвір має бути самостійним, а не копією.

15/06/2023

Ми не робимо добре, бо боїмося, що про нас подумають погано. Думки в дорозі наздоганяють і часто йдуть на випередження рук.

04/06/2023

HANDS OF WAR
military on the front line. Spring 2023 There are rarely clean hands here.

31/01/2023

Військово-морські сили Збройних сил України - ще одна глиба оборони нашої держави, про яку, нажаль, через міркування безпеки говорять не так часто.

ВМС сьогодні виконують безліч важливих задач: окрім стримання ворога на морі, вони слідкують за мінною безпекою суден, контролюють берег і майже щодня виходять в море, часто ризикуючи життям.

На цих фото невеличкий репортаж з військового судна, щоб ви мали уявлення про те, як проходять будні хлопців на варті.

29/01/2023

Сьогодні в Києві пройшло прощання з волонтером, людиною, героєм Ендрю Багшоу.

Ми не були близько знайомі, але знали його особисто, познайомились в серпні 2022 року, коли разом з ним їздили евакуювати людей з Соледару.

Та поїздка була справді небезпечною, але тоді все закінчилось добре, всі повернулись живими й здоровими, врятувавши декілька людей і тварин. Пізніше ми з Владою поїхали додому, і ще багато де були й працювали за ці півроку. А Ендрю і його товариши залишились. Щоб щодня рятувати людей, ризикуючи власним життям. Одна з таких поїздок на початку січня стала для Ендрю останньою.

На прощання прийшли товариши і колеги Ендрю, а ще просто люди, вдячні за його неймовірну роботу. За той час, що він провів в Україні, він врятував від смерті сотні життів. Ендрю був справжньою людиною.

В кінці хотів би звернутись до своїх колег: друзі, будь-ласка, виключайте звук затвора на подібних заходах.

21/01/2023

SENSITIVE CONTENT. GRAPHIC CONTENT.

Сєвєродонецький район. Бої за Кремінну. Одні з найважчих на напрямку.
Ця війна - жорстока і кривава.

Майже тиждень в одному окопі з лікарями медичної евакуації, майже кожного дня виїзди за пораненими, відчайдушна боротьба лікарів за таке крихке людське життя.

Важкі контузії, уламкові поранення, розірвані кінцівки. Крики болю і кров, дуже багато крові. Всі воїни на цих фото, завдяки професіоналізму та небайдужості військових лікарів - вижили. Ті, кого можна врятувати - були врятовані. Однак є ті, кому вже ніяк не можна було допомогти.

Сьогодні кращі з кращих віддають своє здоров‘я і життя за нашу свободу в майбутньому і можливість підтримувати ілюзію нормального життя зараз. Ілюзію, адже кожен з нас, в мирному житті, роблячи свої звичайні справи, все одно тримає в голові: як вони там? Ця війна стосується кожного.

Донатити, волонтерити, підтримувати інформаційний фронт, пройти хоча б базові підготовки з медичної допомоги та військової справи. Треба розуміти: є хлопці та дівчата, які вже 11 місяців в цьому пеклі. Скільки ще вони протримаються? І якщо їм знадобиться наша допомога - ми маємо бути готові.

Ми пройшли вже багато чого з 24 лютого, змінилися й загартувались. А це - наша земля, наш дім, нам немає куди тікати.

19/01/2023

Не буває поганого чи кращого часу для кохання. Ця історія кращий тому доказ.

Діана приїхала в Донецьку область до свого хлопця з позивним Торето, ні про що не здогадуючись. Однак, замість коханого, з порогу її зустріли досить тривожні новини: в місто начебто зайшли ДРГ, скоріш за все нас всіх будуть евакуювати з бази, поки ситуація не загострилась, але треба зачекати, щоб за нами заїхали побратими Торето.

Натомість, за хвилину всі підскочили від гучного стукоту в двері. В приміщення різко зайшли декілька міцних хлопців зі зброєю та у військовій формі і почали вимагати документи.

Треба відмітити, хлопці відіграли на ура. Навіть Влада, яка знала завчасно сценарій, майже повірила в те, що Діану підозрюють у співпраці з ДРГ, отже потрібна термінова перевірка і поїздка на штаб із зав‘язаними очима.

Емоції дівчини, коли на вулиці замість озброєних хлопців на неї чекав її коханий із букетом червоних троянд - складно передати. Ви можете побачити все самі.

Вона сказала «Так!», а далі було не затишне маленьке свято в колі найближчих побратимів хлопця та коханої.

Війна не вбила в нас людей. Не відняла в нас бажання жити, кохати, створювати сім‘ї, радіти життю сьогодні і зараз, як ти складно не було, якою б безпросвітною не здавалась темрява.

Ми переможемо. Ми вже перемогли)

13/01/2023

Це найболісніші кадри, що ми робили за цб війну.

Луганщина. Медичний пункт в 1,5-2 км від лінії зіткнення. Ми живемо тут з військовими лікарями, які надають першу допомогу пораненим. Від цих людей залежить, чи доїде воїн до стабілізаційного пункту і лікарні, чи ні. Чи буде він жити, чи ні.

Виклик по рації. Важкий поранений. Яка травма - не відомо, знаємо тільки, що отримана в наслідок атаки з гелікоптера.

За 5 хвилин всі готові в медеваку, Жора, лікар - перевіряє всі медикаменти та чекає на підтвердження по рації. Дали команду, рушаємо.

- Що, все? - на бігу питає Жора, побачивши пораненого.

Він не ворушиться і ледве дихає. Осколком пробита голова. Загрожуємо тіло в медевак. Жора починає реанімаційні заходи. Швидкі точні рухи медика, який з усіх сил намагається повернути молодого хлопця до жити.

Тим часом зусереджегий водій медеваку починає повільно рушати по лісовому бездоріжжю в бік стаб пункту. Повільно, щоб не заважати Жорі робити свою роботу.

Довгі, дуже довгі, болісні 15 хвилин. Жора сідає на сусідні ноші без сил. Хвилин п‘ять ми просто сидимо мовчки. Жора скляним поглядом дивиться в один бік. Після цього підіймається, відчиняє віконце в кабіну водія:

- Можеш їхати зі звичайною швидкістю.

Натомість, медевак не прискорюється. Водій хоче віддати шану загиблому герою.

Коли ми наближаємось до пункту, вже темнішає. Тіло передають тим, хто відвезе його далі.

На ношах залишається багряна пляма крові. Жора констатує час смерті.

13/01/2023

Так тримається фортеця Бахмут.

Нестихаючі звуки артилерії та автоматних черг, розбиті вулиці та квартали.

Місцеві кажуть, що до повномаштабного вторгнення це було затишне, красиве та комфортне місто, яке за роки незалежної України справді розквітло. Хороші дороги, інфраструктура, адекватна низька забудова.

Перетворити це все на руїни вдалося за декілька страшних місяців.

Скільки ще таких міст?Сіверськ, Соледар, Маріуполь, Ізюм, Авдієвка, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Волноваха, Лиман і безліч, просто безліч сел та селищ, в яких жили люди в своїх домівках, і від яких не залишилось камня на камні.

Liberov Photographer

23/08/2023

28/06/2023

15/06/2023

04/06/2023

31/01/2023

29/01/2023

21/01/2023

19/01/2023

13/01/2023

13/01/2023

Address

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category