27/12/2018
Наш світ тоне у негативі. Щодня, заходячи до соцмереж, ми гортаємо стрічку, яка аж кишить заголовками про вибухи, смерті, корупцію… І віддаємо цьому інформаційному простору стільки нашого часу, що в певний момент я задумався над необхідністю відпочинку для нашої психіки. Саме тому те, чим я хотів би поділитися з вами, пов’язане з втечею від похмурої реальності хоч на короткий час.
«8 у 2018» - це проект про життя та інтереси восьмирічних дітей серед реалій 2018-го. Щоденні проблеми настільки поглинули нас, що іноді нам – самим колись дітям – стає важко зрозуміти малих. А розуміння – їм дуже потрібне. Зрозуміти можна наблизившись до них, а наблизитись – провівши паралелі з власним дитинством. Кожне з восьми фото відображає окрему частину життя дитини. Така була у всіх, але в кожного – різна. Друзі, футбол у дворі, колекції наліпок, монеток, кепсів, конструктори "Леґо", «Мівіна», шипучки і кола – це дитинство, яке було в мене. А у вас?
Аби краще передати атмосферу, всі світлини я робив на плівкову «мильничку» Kodak ProStar 111 – ту саму, яка в 90-х фіксувала моє дитинство та мої захоплення. Манеру зйомки я також перейняв від батьків – фотографував зі спалахом, часто розфокусовано і з зайвими об’єктами в кадрі, як-от шнур від фотоапарата чи частини тіла самого фотографа. Саме вона (п.с.: манера) допомогла додати фотографіям своєрідного символізму та ностальгійної атмосфери, що пробуджує в пам’яті щось давно забуте, але таке рідне.
Дитинство – воно поза часом, поза здобутками науково-технічного прогресу, поза кліматичними та геополітичними змінами. Воно було, є і буде завжди. У кожного своє і в кожного по-своєму чарівне.
Змінилися килими, іграшки, захоплення… Зрештою, змінився і світ. Та для кожного з нас дещо залишається вічним. @ Kyiv, Ukraine
