07/12/2024
🤍 Сталась зі мною дивовижна історія.
Наче маю суперздібність, яка тільки зараз відкрилась.
Є такий міф - всі новонароджені діти однакові. Навіть в мене був ірраціональний страх, що дитину мені поміняють в пологовому, і я її не впізнаю. Вагітні гормони) Коли я стала фотографом, впевнитись, наскільки кожна крихітка індивідуальна. Кожен має таку різну зовнішність, як і дорослі люди.
Але! Сталась історія тиждень тому. Такого я навіть від себе не очікувала.
Запросили мене познімати в дитячому садочку. Причому мама хлопчика, що був у мене на ньюборн. Я його звісно одразу впізнала, дуже зворушилась, якось не наважилась зробити з ним спільне фото... Вже такий високий юнак)
Це була портретна зйомка. Всіх діток відзняла. І тут наприкінці, тихенько заходить ще один хлопчик. Заходить і підіймає на мене очі. І як електричним струмом мене пронизало, миттєво розумію, що я його знімала новонародженим, і звуть його Марк. Як я взагалі з підсвідомості витягла то ім'я моментально? Думаю та ні, який Марк, ти маєш такий потік дітей, звідки?
Але я подивилась на чубчик. І як вчора згадала нашу зйомку. Було так дивно, неначе я маю суперсилу, про яку ніколи не знала. Питаю пошепки, як тебе звуть? -Марк...
Я все одно не повірила, думаю яке цікаве співпадіння) Як він схожий на одного хлопчика, що я 5 років тому фотографувала..
А сьогодні мені написала його мама, спитала чи я його впізнала...
Тепер я точно впевнилась, наскільки уважно і турботливо ставлюсь до кожної дитини. Такий тендітний, мов помах крилець метелика, момент. Назавжди в моєму серці.
І я думаю вкотре, скільки ще прекрасного і цікавого я про себе не знаю. І знаєте що. Я зрозуміла, що я насправді дуже хороший фотограф. Ось про це цей пост.