12/09/2023
Трохи забарилися зі звітом святкування ДН Володимира Нечипорука.
21 серпня 2023 року.
Простір Спільний - Хрещатик 2. Відкритий простір Національний центр «Український Дім»
Що було:
- ми відкрили деякі секрети наших проєктів,
- прекрасні людей,
- обмін енергією,
- подарунки від іменинників,
- фантастичний сет від DJ Derbastler,
- унікальні коктейлі міцний Нечипорук та освіжаюча Солошенко
Дуєт #СоНечКО
#хороводимоКОЛО
#ізполумязродились
Заповіді від Ірина Солошенко
1. Не бійся замахуватися на велике.
Навіть коли тобі за це прилетить.
Колись, на початку моєї кар'єри волонтера я чесно розповіла одній журналістці, що волонтерство в Україні не обмежується тільки опціями - принести кефір чи посидіти з пораненим (хоч це дуже важлива частина роботи волонтерів). Але окрім цього на волонтерській основі в госпіталі робляться великі зміни. Від закупівлі обладнання до ремонтів. Від участі в комісіях по протезуванню до відправлення поранених на складне протезування.
Стаття була опублікована десь за півроку після інтерв'ю і заголовком було винесено для клікбейту - я не носильщик кефіру. Ви уявляєте як мені прилітало від інших волонтерів. Я тоді стоічно перетерпіла
Але я на змінила своєї думки. Якщо ти прагнеш робити глобальні зміни - роби. Навіть коли прилетить)
Тому коли я побачила проблему в одному з етапів евакуації поранених - я почала робити. І змінила систему.
2. Проговорюй в голос
Досить часто людям здається, що волонтерство це магія якась. І іноді так і буває. Коли ти проговорюєш в голос що тобі потрібно, знаходяться люди, які кажуть - я можу тобі допомогти.
Іноді мене підштовхувало на дію не так віра в мене, як не віра.
В нашому проєкті відділення emergency в Шпиталі спочатку ми шукали фінансування і зверталися до різних людей. І ось на одній такій зустрічі одна людина мені сказала - Ірино, ви звісно офігенна і ідея ваша теж. Але у вас нема влади. Ви нічого не зробите.
В той же вечір я написала одному профільному міністру й він відповів - давайте зустрічатися
Тепер у нас є фінансування - 40 млн на цей рік. З заявлених на весь проєкт - 177 млн.
В нашому проєкті Із полум'я зродились магія сталась з фотографинею Mina Sorvino з грошима, які ми отримали на друк нашого артбуку "Із полум'я зродились" від грузинської дизайнерки Ніно Мачарашвілі за допомогою Maryna Tomko
І коли двоє поранених, моїх друзів Сергій Храпко та Oleksandr Shvetsov , з тих перших поранених 14/15 років придумали пройти Марафон на підтримку нашого проєкту й зібрати кошти на ендоскопічну стійку. А чим все завершилося - низкою див і ендоскопічною стійкою.
3. Не намагайся бути Многорукою Шивою.
Беріться тільки за те, що можете зробити.
Скільки ви можете тримати в голові інформації і скільки задач можете вирішити одночасно?
Вчені скоріше за все робили якісь дослідження стосовно цього? Ніхто не знає?
Мабуть так. І вони індивідуальні.
Є звісно унікуми.
Ви самі знаєте, що 2-3 великі задачі можуть вас покласти на лопатки. Тому вмійте казати ні. Ні - я це не тягну. Це чесно й відповідально
На початку війни в 14-15 роках я цього не враховувала й намагалася встигнути все. Їздити в АТО, бути волонтером в шпиталі, приймати участь в розробці нормативок для протезування, писати історії важких поранених й збирати кошти на їх лікування (тоді просто не було фінансування в бюджеті), півроку провела в атестаційних комісіях переатестації нацполіції і ще півроку ходила по судах (бо держава членів комісії банально не захистила)
І як ви розумієте я закінчилася. Фізично й морально. Я вигоріла.
Потім збирала себе по частинах ще довгий час.
Тепер я чітко знаю пріоритети.
Мобільна евакуація
Будівництво приймального в НВМКЦ ГВКГ.
Й проєкт з реабілітації.
4. Гори тим, що робиш.
Заряджай людей. Будь чесним. З собою і людьми. Не можливо інакше знаходити тих, хто підтримає.
У мене дуже широке коло знайомств.
Це дуже різні люди. По Майдану, по війні, по проєкту мобільної евакуації. Це люди які зараз у владі, люди які до великої війни були в опозиції.
Мене тішить, що я прекрасно спілкуюсь з ними усіма.
Я завжди вдячна тим хто мені допомогає й тим, хто мене наштовхує на розумні думки.
5. Допомогу має отримати кожен, хто її потребує , а не знайомі, друзі, медійні особи.
Тому працювати на загальні речі - по-перше.
По-друге - напрацьовувати алгоритм.
По-трете - реалізувати свої напрацювання так, щоб вони працювали самостійно.
Так. Це дуже дивно чути від людини, яка в 14ому році яка збирала адресну допомогу пораненим, вдовам і дітям загиблих.
Нагадаю, що тоді просто не було фінансування на ці потреби.
Зараз ситуація інша.
6. Не нанось добро.
Оскільки мій дім це шпиталь і мої друзі які навчили мене спілкуватися й допомогати це в першу чергу поранені, вдови, то я про них трохи скажу.
Поранена людина, в першу чергу людина. Відноситься до людей з повагою. А в іншому всі поранені різні. Не можна вирішувати за поранених.
Волонтер може надати інформацію, поділитися знаннями але не вирішувать за тих, хто потребує допомоги.
Заповіді від Володимир Нечипорук
1.Вір у дива – Всесвіт і ноосфера для українців працюють дивовижно. Безліч випадків якихось казкових вирішень проблем. Найяскравіший – марафон Київ-Житомир. На одному з етапів йшов мій товариш Радомир. Його пост з маршруту побачив його знайомець з Польщі Чеслав. У цього знайомця є інший знайомець Віталій– директор представництва лідера ендоскопічного обладнання в Центральній і Східній Європі. По результату- зібрали 3 600 000 грн, а отримали обладнання вартістю 12 000 000
2.Скромність – шлях у невирішення задач. Соціальні мережі, ЗМІ… Звітуй, інформуй.. «Фотозвіт терміново – бо мене кончать». І донори, і реціпієнти повинні знати, з ким вони мають справу.
3.Стукай в двері.Багато хто хто готовий допомогти, але ніхто не є телепатом. Мінкульт, МО- Міська адміністрація. Ніхто нікому нічого не винен. Війна – це не конкурс на геройство. Тому стукай в найзачиненіші двері і за ними обов»язково знайдеш того, хто допоможе.
4.Бійся підмочити репутацію.Це має бути найбільшим страхом для волонтера. Солошенко – найяскравіший приклад по прозорості звітності
Місце роботи – війна. Посада – українець. Якщо ми в тилу не будемо гідними тих, хто на передку, ми не зможемо дихати. Все що ми робимо, ми робимо для того, щоб дихати.
5.Прив»яжи теля…. Ти, малий, скажи малому , хай малий малому скаже, хай малий теля привяже.Не тре думати, що два перепоста вирішать проблему. Час такий, що тре тримати на контролі всі етапи. Від конкретизації запиту, прізвища начмеда, його номеру телефону до номеру автівки, яка буде везти. Херсон – потреби, розміри, кількість дітей, їхній вік…
6.Смійся, жартуй, підколюй..Бо залишишся без даху. Це універсальна заповідь для всіх сфер. Найстрашніші справи творились із серйозним виразом обличчя. Сміх рятує і в тилу, і на передку, і в палатах травматології.
