24/02/2025
3 роки війни. Війна дала мені сім‘ю. Зазвичай війна її забирає, а в мене навпаки. І я вдячна. Я пройшла крізь тисячі жахливих помилок і важких рішень, біль, розчарування, часто в самій собі. Але зрештою маю те, що давно мріяла. Кожен з нас, українців, продовжує жити з надією в серці, що війна закінчиться, і закінчиться справедливо для нас. Що всі, хто загинув, ніколи не будуть забутиі, а наші нащадки ніколи не матимуть коротку пам‘ять, не пробачать і не забудуть, будуть сильніші за нас, мудріші. Я мрію, щоб моя країна розвивалася, щоб війна була лиш жахливою згадкою. А поки цього ще нема, світ втрачає свій глузд, я, як і більшість мого оточення, продовжуємо робити все, що в наших силах, щоб ця країна існувала. Ми щит для інших, хоч ми цього і не обирали. І, на жаль, ці інші цього не цінують( life is a bitch sometimes . Я знаю одне, що ми точно не здамося. Пишаюся своєю країною, люблю всім серцем❤️