Solomia Yurchenko Photography

Solomia Yurchenko Photography Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Solomia Yurchenko Photography, Photographer, Kyiv.

Розібрала свій блог, як приклад роботи зі стратегією у соцмережах ❤️‍🔥⠀Це один із моїх улюблених проектів, з нього прихо...
23/11/2021

Розібрала свій блог, як приклад роботи зі стратегією у соцмережах ❤️‍🔥

Це один із моїх улюблених проектів, з нього приходять 95% клієнтів, тому я вважаю його основним каналом комунікації 🙃

Дисклеймер: пишу про все в реальному часі, тому що ця робота ніколи не завершується, а підхід — змінюється. І ти ніколи не знаєш, що точно спрацює, а що ні.

Вивела кістяк, на якому формується вся робота і проілюструвала власними прикладами — гортайте карусель!

21/11/2021

Такий гарний приклад вийшов того, як відбувається робота з позуванням — вмикайте звук 🤎

20/11/2021

Про церкву і світ бренду 😎

Майже кожен з нас, раз та й говорив собі: «Зроблю контент, запущу таргет і буде в мене все працювати». А добре б повчитися вибудовувати цілий світ довкола бренду і маю дуже гарний приклад — церкву.

У нас є основний персонаж. І є історія.
Ми приходимо в храм і захоплюємося його куполами, розписами, світлом, яке пробивається крізь вікна. Нам подобається це відчуття причетності до чогось великого.

Ми чуємо хор, який співає. І співає по-особливому. Або ж тишу і рухи, які відлунюють від стін.

Ми маємо ритуали, які пов’язані з дотиками: торкаємося ікон і книг.

Ми чуємо запах кадильниці та воску.

Ми йдемо на причастя і знаємо смак хліба з вином.

У нас є священники, вони проводять служби, читають з однією інтонацією, яку ми впізнаємо. Вони вислуховують людей, як служба підтримки 🙃

І до цієї теми, наткнулася на текст: «Испокон веков источником мудрости и руководством к действию служили религии, объясняя людям, как справляться с опасностями и находить радость в жизни. Власть религии огромна. Опираясь на незыблемую веру людей в спасение, религия дает обществу то, чего оно ищет. И в обмен на счастье, обретаемое верующими, они поддерживают свою церковь пожертвованиями, подаяниями и другими видами финансовой помощи».

І бренд дає своїм людям підтримку їх цінностей. Він підсилює нас і додає стійкості. Ми обираємо бізнеси і залишаємо їм гроші ☺️

А якби церква опиралась тільки на красу храму і роботу священників — чи зберігалась би в нашій пам’яті атмосфера, яку ми всі впізнаємо і пам’ятаємо?

Спробуйте проаналізувати прояви бренду через 5 органів чуттів: зір, слух, доторки, запах, смак — скільки нарахували?

Перед зйомкою для блогу— розкажіть мені (якщо захочете 🙃):⠀• Що для вас важливо? Які ваші цінності? • Що вас дратує і зл...
03/11/2021

Перед зйомкою для блогу
— розкажіть мені (якщо захочете 🙃):

• Що для вас важливо? Які ваші цінності?
• Що вас дратує і злить у сфері?
• Як ви хочете почуватися у процесі?
• Яким ви бачите ваш блог?
• Для кого він? Що потрібно чути вашим людям?
• Яку задачу/проблему має вирішувати ваш контент?

— покажіть мені:

• Скріни із ваших збережених постів або ж пінтересту — так можна найкраще зрозуміти, яка естетика близька для вас
• Людей, за якими ви стежите із коментарями — що саме у них відгукується
• Ваш одяг, взуття, аксесуари та речі, які важливі для вашої історії

І на правах реклами, тепер ви можете спочатку прийти на консультацію по стратегії для соцмереж, а потім — на зйомку ☺️ І отримати той комфортний результат, який буде саме про вас ❤️

Позиціонування. Які фотографії потрібні для вашого блогу?⠀Якщо довго і регулярно звертати увагу на те, що вам подобаєтьс...
19/10/2021

Позиціонування. Які фотографії потрібні для вашого блогу?

Якщо довго і регулярно звертати увагу на те, що вам подобається і збирати це в одну папочку — ви зможете помітити, що все можна структурувати по групах.

Ми обираємо свою позицію, розглянувши різні варіанти, зібравши їх у «одну папочку», наклавши на свій досвід — і сформувавши щось власне ❤️

Схоже відбувається і з візуальним стилем, у якому, з часом свідомо чи інтуїтивно — ми також обираємо власну позицію. І вона може змінюватися разом з нами 🙃

Тепер питання: як цим керувати? І як контент впливає на те, які люди приходять до нас?

Давайте уявимо, що я шукаю психолога. Тут або сарафанне радіо, або пишу в інсті: психолог. Дивлюся.

Зараз відходимо в сторону і розбираємо: які очікування у мене до образу психолога? Що я шукаю в цій людині: надійність, безпеку, стійкість і емпатичність, наприклад.

Що мене зачепить додатково: стиль, доглянутість, уміння працювати зі своїми ресурсами.

Я люблю таких людей, і мені хочеться йти до того, хто сам є носієм тих якостей, які я хочу набути.

А, якщо ви, наприклад, власниця швейного цеху? Ввизначилися, з якими клієнтами хочете працювати, дослідили їхні очікування, щодо вас та вашої роботи 😉

Який візуал ви будете постити

✨ Той, який говоритиме про красиву, впевнену і самодостатню жінку, яка інколи буває й зі своїми слабкими сторонами. Але уміє їх витончено обіграти.

І ваш одяг даруватиме клієнтам можливість так само ставитися до себе: приймати слабкості, підкреслювати сильні сторони. І відчувати себе впевненішою і незалежнішою. Тому що, це цінності вашого бренду ❤️

У соцмережах, ми побачимо бізнес-портрети, затишок, просторі, світлі кадри, комунікацію з іншими людьми і дух жіночого підприємництва на фоні.

Немає меж у тому, яким має бути контент. Хочеться, щоб він відображав вас. І цього достатньо, щоб притягувати своїх людей ☺️

А такі деталі часто виявляються у комунікаціях, вони не завжди очевидні нам, але зрозумілі іншим, і навпаки.

Ми можемо попрацювати над цим разом з вами — під час консультації, або ж готуючись до зйомки 🤗

Для мене фотографія — це ще одна мова, в яку можна заховати багато значень.⠀Я так подумала, складно передати чесно те, ч...
19/10/2021

Для мене фотографія — це ще одна мова, в яку можна заховати багато значень.

Я так подумала, складно передати чесно те, чого сам ніколи не знав.

Наприклад, фотографувати love story, коли сам ніколи не любив.

Мені здається, фотографія — це такий вдалий спосіб, сказати про те, що для тебе сильно важливо.

Може й від того, я люблю знімати портрети? Може й від того, вони виходять ніжними і живими, а люди на них не бояться бути вразливими?

Я подумала, фотографія — це такий гарний спосіб, створити свій світ.

Де ти прогулюєшся у вінтажних сукнях, збираєш у корзину ягоди, носиш з собою улюблену книжку і слухаєш, як шумлять водоспади ❤️

Тут міг бути ще один корисний пост, але сьогодні хочеться поділитися спостереженнями про себе 🙃⠀Відколи повернулася в Ки...
12/11/2020

Тут міг бути ще один корисний пост, але сьогодні хочеться поділитися спостереженнями про себе 🙃

Відколи повернулася в Київ, чую про те, що головне розуміти, куди ти йдеш. І рухатися туди.

🌿 Я прорахувала й прописала свій маршрут. Тепер знаю, куди хочу прийти і де є зараз.
І я даю собі на це стільки спроб, скільки буде потрібно.

Раніше, вважала, якщо ти щось запланував — треба зробити це з першого разу. Якщо не вийшло — лузер.

Тепер розумію, що може я й не зроблю все ідеально, одним махом. Але, точно прийду туди, де я хочу бути. Своєю дорогою.

🌿 Почала відстежувати, як багато продовжую думати про майбутнє і різні розвитки подій, маючи вже готову стратегію, яку залишилось втілити 😅

Ловлю себе в цих моментах, повертаю в теперішній час і звертаю увагу на те, що роблю: «Зараз я ретушую фотографію», «Зараз я ріжу капусту для салату» і т. д.

🌿 Недавно, постила в сторіс свої збережені від різних фотографів.
І власне, останній місяць — багато дивлюся, збираю, розумію, що мені подобається і знову ж таки: як хочу вміти.

Якщо чесно, мене це місцями більше пригнічувало, аніж надихало. Бо саме ті картинки, які я зберігаю — найскладніше відтворити.

Я почала це відпускати і продовжувати працювати.

У мене появилася нова техніка, і тепер я працюю на великому моніторі.
Бачу кольори і різні деталі. І це десь так, як вдягнути правильні окуляри людині з поганим зором 😍

Експериментую з обробкою. Знову прийшла до того, що треба багато знімати. І власне, так я й наближаюся до своїх «збережених» 🥰

🌿 Продумую структуру майбутнього сайту. Планую зйомки. Пишу пости, які б вам хотілося зберігати.

🌿 Прийняла те, що живу на 2 міста і мені так комфортно зараз: два місяці в Києві, місяць у Коломиї 😊

🌿 І тільки вчора зрозуміла, що найбільше мені зараз хочеться привласнити собі те, що вже є.

Те, що я в Києві. Те, що маю все необхідне для якісної роботи і розвитку. Те, що маю дуже стійких, надійних і люблячих людей поряд.
Те, що маю своїх 2300 читачів, з яких декілька точно прочитає цей пост ☺️

І маю чарівних клієнтів, які замовляють фотосесії для себе і близьких ❤️

До речі, ви ж пам‘ятаєте, що можете написати мені з будь-якими питаннями, щодо зйомочок?

Міцно тримай у руках кольорове ганчір'я і скотч,якими стягнуто різані вени нашого героїчного часу.Колись нарешті вимкнеш...
06/09/2020

Міцно тримай у руках кольорове ганчір'я і скотч,
якими стягнуто різані вени нашого героїчного часу.
Колись нарешті вимкнеш це радіо,
звикаючи до неї, звикаючи до її дихання,
і вона, вдягнувши твою футболку,
принесе тобі серед ночі води.

На літній терасі горнята з рештками чаю
заливаються зливою, наповнюються недопалками,
у нас із тобою спільна застуда, у нас із тобою довгі розмови —
ти не помічаєш ранкових дощів, пізно лягаючи спати
і так само пізно прокидаючись,
я пишу вірші про те, як я люблю
цю жінку, і як я вигадую
все нові і нові слова,
лише б їй про це
не сказати.

– Жадан

Майже тиждень провела дома. Робила фотки, гуляла набережною, багато спала, дивилась фільми і слухала музику. Звела до мі...
05/09/2020

Майже тиждень провела дома. Робила фотки, гуляла набережною, багато спала, дивилась фільми і слухала музику. Звела до мінімуму зустрічі і контакти.

Хотіла побути сама.

У мені вживаються дві крайності, в одній я дуже комунікативна. Так, щоб по декілька зустрічей в день. Багато планів. Стильні луки. Красиві сторіси. Звичка читати книги, поки їду в метро. Швидко і піднесено йти в назначене місце.
І легкість, багато легкості!

А в іншій — моя карантинна версія. Я б навіть сказала: ізолятивна.

Вона про те, щоб сидіти й дивитися, як вечірні ліхтарі з моста Патона віддзеркалюються і розпливаються на Дніпрі.

Про те, щоб зробити порядок дома. Повтикати в одну точку. Почитати паперову книжку – дуже повільно і сонно. Трохи посумувати.

У ній я заповільнююся і стаю важчою. Про це класно писав Макс Фрай: «Когда я серьезен, я оставляю зловеще глубокие следы на песке».

Я наче фільтрую все, що відбувається. А потім відкидаю зайве. І знову стаю легшою.

У такі періоди, хочеться спілкуватися тільки з дуже близькими людьми. Виходити на прогулянку або пізно, або дуже рано. Носити улюблену вітровку з кросами. І бажано, щоб погода була хмарною ☁️

Як каже моя : «Якщо ти так схильна до крайностей, тоді задача в тому, щоб якомога швидше навчитися змінювати одну крайність – іншою. Тоді здається, наче ти завжди перебуваєш у своїй золотій середині».

Говорили ми про це майже рік тому, а от актуальним залишається досі 💛

У кадрі:
Макіяж і чарівні локони:
Стиліст:

Вже тиждень, як вловлюю в повітрі запах осені.⠀І хочеться не так читати, як просто обкластися книгами. Мріяти. Бути сере...
14/08/2020

Вже тиждень, як вловлюю в повітрі запах осені.

І хочеться не так читати, як просто обкластися книгами. Мріяти. Бути серед близьких по духу людей. І працювати в команді.

Хочеться дозволяти м'яким вечорам заповнювати голову, так щоб все, що є — все для свободи. І нічого зайвого.

Коли осінь вловлюється так тонко, хочеться спати ще солодше, особливо вранці.
І задоволено посміхатися від того, що ти можеш собі це дозволити ☺️

Бути ближчою до людей. Бути з ними. Багато фотографувати. І зловити якомога більше золотих годин.

А разом з ними – чиюсь сором‘язливу посмішку, впевнений погляд чи тендітні плечі 🖤

Щоб переглядати ці знімки зимою. Коли починаєш надто сильно мерзнути в ноги. @ Kyiv, Ukraine

Пам‘ятаю, як колись вчилася грати на фортепіано, заучувала твори на пам‘ять, розбирала ноти і дуже злилася, якщо не могл...
12/08/2020

Пам‘ятаю, як колись вчилася грати на фортепіано, заучувала твори на пам‘ять, розбирала ноти і дуже злилася, якщо не могла тричі підряд заграти без помилок один уривок.

Було це дивне, неписане правило – три рази заграти правильно, тоді можна вважати, що засвоїла.

І от я грала раз, збивалася. Починала заново.
Грала ще раз, у мене виходило двічі. Потім ще разів 20, з помилками.
І потім, програвала той самий момент втретє, чітко, вірно – і на кінці твору знову збивалася.

Дуже добре пам‘ятаю ці відчуття легкого болю в пальцях і ще більшої злості на себе, за те, що знову запорола.

Зазвичай, у мене було декілька варіантів поведінки:

• Я злилась і плакала, а потім грала знову.

• Била по клавішах, закривала фортепіано і йшла в іншу кімнату заспокоїтися.

І був третій варіант, саме через нього мені й захотілося написати цей пост.

• Я видихала і говорила собі щось на кшталт: ти вчишся у музичній школі третій рік. Навчальна програма триває 7 років. І так, в тебе зараз не виходить. Але подумай, якщо ти гратимеш кожного дня ще 4 роки, наскільки легко ти зможеш зчитувати ноти. І грати у своє задоволення.

Якщо ти регулярно рухаєшся в одному напрямку – колись тай має почати виходити. Легше.

🤔 Зараз я думаю, що це були найкращі слова, щоб заспокоїти внутрішнього критика.

Коли ти щось робиш, і думаєш: «Я могла краще», «Могла швидше почати робити якусь задачу», «Могла приділити більше часу цьому, замість чогось іншого» — ну окей, могла. Але в той момент щось інше було для мене більш важливим. І це нормально.

Коли ти любиш свої процеси і цілі, у будь-якому випадку все має вийти. І ти такий, як треба. Просто питання часу 🖤

Мене це заспокоює. @ Kyiv, Ukraine

Address

Kyiv

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Solomia Yurchenko Photography posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Solomia Yurchenko Photography:

Share

Category