17/07/2026
Війна змусила ставитись до фотографій не як до знімків, а як до живих свідків історії. Живими тому, що в них була душа і форма наповнена змістом. Будь-якої миті накопичене могло зникнути без сліду. Скільки було цих спроб резервувати у соціальних мережах, на своєму сайті, у хмарних сховищах, але найефективнішим виявилася ВІКІпедія. Зберігається якість, авторство, система зберігання та користь для всього світового простору. Великим плюсом є можливість цих знімків участь у тематичних конкурсах. Не уявляю, скільки мені довелося витратити час у пошуках своїх робіт. Правильний вибір зупинився на Вікіпедії і це принесло свої результати - чергові нагороди за участь у міжнародних конкурсах історичної спадщини. Україна надала найбільшу кількість знімків, і мої опинилися серед українсько-єврейських взаємин. Зберігся знімок дерев'яної церкви у Святогірську (Донецька обл.) Зараз там згарище після пожежі. Час перевернув події не на краще. Одночасно з дипломами прийшли каталоги та шикарний альбом "Євреї та Українці у тисячоліття співіснування". У ній є згадка про родовий маєток Терещенка. Мої предки носили це прізвище жіночою лінією. У мене залишилася на згадку тільки книга, написана його онуком та з його підписом. Тисячолітнє взаємини двох культур українського та єврейського народів у книзі супроводжується старовинними картами, фотографіями, гербами, історичними особистостями, обкладинками журналів та багатьма іншими унікальними фактами, від яких захоплює дух. Хочу висловити особливу вдячність ВІКІ та всім співробітникам, які зібрали такий пласт історичного матеріалу. Дослідження вимагатиме багато часу, але це варте того, щоб збагатити свої знання.