Ket Rin My quiet inspiration

21/10/2026

Frida
Model Мар'яна Баран

21/10/2026

13/10/2026

💚

13/10/2026

Ванесса 🍂

06/10/2026

Шовкопряд 🦋

30/09/2026

Червоний мак

25/09/2026

🖤

23/09/2026

Привіт, мій любий глядачу.

Хочу трішки привідкрити тобі себе.

Мене звуть Катя, і цього року мені 33.

Я дружина, мама, колишня медсестра, і психолог по освіті.

Також я фотограф із твого містечка, у яке тебе занесло — добрими вітрами чи долею через нашого ненависного сусіда.

А ще якихось чотири роки тому я не була фотографом. Я була лише людино без чіткого плану, хто я і чим хочу займатись. Малювала собі це ремесло в рожевих фарбах й красивими картинками в голові.

Бо чим ще займатися, коли ти працюєш на заводі, а твоя душа шалено бажає краси?

А потім я таки наважилася.

Почала фотографувати. І з кожним новим кроком усе більше розуміла, чого мені бракує: десь знань, десь практики, а десь — банально нового об’єктива чи спалаху.

Але разом із цим я навчилася найважливішого — **бачити**.

Помічати світло і тіні. М’які переходи світла. Текстуру, фактуру, колір. Те, як одна й та сама річ може змінювати свій настрій залежно від освітлення.

Помічати настрій, який несе нам те, на що ми дивимося.

І, мабуть, саме тоді фотографія перестала бути для мене просто заняттям.

Особливо цінною для мене стала друкована фотографія. Матеріальний носій пам’яті. Маленьке підтвердження того, що ми жили. Що ми були. Що колись були ось такими.

Фотографія поступово стала частиною мого життя. Вросла в мої думки, у мій побут, зайняла там своє місце.

І тепер я вже знаю: вона більше ніколи мене не покине.

17/09/2026

Дві найрідніші жінки у моєму житті 💛
#мама #донечка