Vira Golubeva Photography

Vira Golubeva Photography Фотограф, який любить людей :) Photographer who loves people.

З одного боку, я маю написати, що в мене недобір у Франкфурті, і будувати маршрут далі.З іншого - мене привалило взагалі...
30/04/2026

З одного боку, я маю написати, що в мене недобір у Франкфурті, і будувати маршрут далі.
З іншого - мене привалило взагалі всім, і я перестала показувати картинки, а їх ще мільйон прекрасних героїнь!

Ось Наталі. Найпрекрасніша квітка серед квітів, боже, ну чому в мене мають бути слова, якщо є тільки безсловесні емоції.
Ця фантастична жінка прийняла рішення жити радістю. Відчувати радість. Робити радість. І правда - навколо неї атмосфера така наповнена, така щаслива, що хочеться кожну деталь унести в кадрах, кожен рух, і вдома підживлюватись, просто глядячи на картинки. Роздивлятись, як вона розмовляє з цим світом без слів, як вона випромінює щось настільки тепле і яскраве... це зцілює, чесне слово, прямо через екран, а вживу тим більше.

Дякую, квіткова фея, що навчила мене хоча б замислюватись, скільки радості сьогодні я прожила. І обирати це. І дивитись оцими очима. Тобі дуже личить твоє місто, воно теж наповнено світлом і радістю. Тож, можливо, одного дня ми побачимось знову - я з моєю камерою і ти зі своїм щасливим, променистим внутрішнім садом.

Мені нещодавно в розмові незнайома людина сказала:- Я подивилась ваші фотографії, ну, ви ж сімейний фотограф в основному...
21/04/2026

Мені нещодавно в розмові незнайома людина сказала:
- Я подивилась ваші фотографії, ну, ви ж сімейний фотограф в основному, так?
Отак дізнаєшся знову і знову, що люди бачать щось своє, що ніхто не гортає далі двох постів, і що постійний ржач на перших кадрах теж по-своєму впливає на сприйняття, а ще колір, а ще... )))

Тим часом любимі клієнти обережно пишуть час від часу: «Я знаю, що ти не по сімʼях, але можна, ти нас знімеш всіх разом?»
Я знову ніяковію, думаю: треба частіше показувати.
Таким чином я заходжу на початок цього посту по колу )

Коротше, любі друзі. Я знімаю людей. Виходить по-різному. Хоча свій стиль наче є, тут самозванець всередині бурчить, хоча ви мені зараз напишете, що стиль впізнаваний. А я напишу, що хочу його посунути трохи, але нема сил, бо навколо пипець, кортизол кортизолить, стрес стресує.

І ось вам прекрасна жінка Женя, поруч з якою стрес йде нахєр, бо в ній є певний дзен. Не знаю, чому, але дивлюсь на ці кадри - і всередині трохи стихає.
Навіть коли ми невпевнені в чомусь, навіть коли всередині пошуки і роздрай, якісь важливі речі залишаються там, де треба. Іноді опора не в детальному знанні, ким ти є, а у впевненості, ким ти точно не є.

До речі, позвіть мене в Прагу, ну. Дуже треба цього року )
Пішла складати маршрут нарешті.

Поки в мене несеться життя як скажена карусель, і дах несеться разом з ним, я тримаюсь за людей, які викликають в мене в...
15/04/2026

Поки в мене несеться життя як скажена карусель, і дах несеться разом з ним, я тримаюсь за людей, які викликають в мене відчуття опори. Як це трапляється - я і сама не поясню. Але дивишся на ось цих прекрасних жінок - і чомусь відчувається опора. Якщо вони існують - я можу зробити глибокий вдих, повільний видих, згадати, хто я, окрім скаженої білочки з фотокамерою.
Бо іноді не тільки я бачу - мене бачать теж.
Ставляться з цікавістю, питають і слухають.
І почуваєшся не на роботі, а трохи вдома.

Гдиня, літо, Тара і Поліна.
Дві жінки, такі різні - і такі схожі. Здорові стосунки мами і доньки. Чорт, як же круто, що можна десь таке підглянути. Бути свідком, бути присутньою, унести з собою.
Дякую за той день, мої прекрасні. ❤❤

Припустимо, годинні міні-зйомки - не мій улюблений формат, бо я прихильниця довготривалого задоволення :)Але це цікавий ...
25/03/2026

Припустимо, годинні міні-зйомки - не мій улюблений формат, бо я прихильниця довготривалого задоволення :)
Але це цікавий челєндж, і в ньому є своя магія. Особливо коли приходить красива жінка і каже: роби що хочеш. І відповідає на кожен твій рух, на кожен крок - взаємністю. Сміється, танцює, оголює не стільки тіло, скільки щось дуже тендітне всередині.
Божечкі, ця ніжність.
І ця внутрішня впертість, я її бачу, але довести не можу.
Характер, з яким здається, що буде складно - а потім раз, і легко, бо щось клікнуло і співпало.
І все одно потім виходиш і думаєш: аййй, як мало. Всього цього замало для нас.
Тож сподіваюсь, це не востаннє, пташко.
Дякую за твій сміх і легкість, Аня 🖤

По-перше, мені потрібно вам нагадувати, що я їду в Європу в травні-червні (і ось дивіться, які варшавські картинки минул...
23/03/2026

По-перше, мені потрібно вам нагадувати, що я їду в Європу в травні-червні (і ось дивіться, які варшавські картинки минулого року були)).
По-друге, у вікні весна, настрій, сонце і любов.
Тому ось.

Я можу написати, що знаю Аню вже сто років, і бачила її різною - але не хочу. Не хочу занурюватись в минуле, бо Аня десь знайшла кнопку “перезавантажити реальність заново” і натиснула її, бо вона дуже активний, хоробрий та цікавий до життя зайчик.
Коли вона написала: нам треба парну зйомку - я зраділа.
А коли я зустрілась з ними онлайн - в мене спочатку впала щелепа, та я повернула її на місце тільки для того, щоб більше не припиняти заворожено і щасливо усміхатись, поки я на них дивлюсь. От і зараз в мене той вираз обличчя.

Слухайте, ну... це... Окей, нехай тут не буде багато слів. Просто - так виглядає щастя. Кохання. Оце нестримане, нефільтроване, коли смієшся, стрибаєш, танцюєш, коли на одній хвилі, коли зрозуміло без слів, коли хочеться торкатись і обіймати так сильно, що зараз тебе розірве на сонячні бризки. Коли ніжності стільки, що вже хочеться хапати одне одного в оберемок, тиснути, цілувати, сміятись в плече і взагалі не відпускати, бо ну як це витримати нормально, коли людина така твоя.

Коротше, обожнюю - коли люди світяться, і я теж свічусь, танцюю і стрибаю ❤️‍🔥

І ви приходьте. Будемо любити.

Ягоди, кава і шоколад, Наталия, я зрозуміла, яке воно в нас вийшло! Фантастичне поєднання смаків. Тепле, соковите, майже...
17/03/2026

Ягоди, кава і шоколад, Наталия, я зрозуміла, яке воно в нас вийшло! Фантастичне поєднання смаків. Тепле, соковите, майже ідеальне. Це ти і є - жінка, яка кайфує, відчуває, живе.
..Сидимо в кавʼярні на першій зустрічі.
- А який в тебе напрям терапії?
- Я юнгіанський психоаналітик, - каже Наталя, і я завмираю, мої очі розширюються, всередині виникає вир всього одразу.
- Вісім років, - кажу я захоплено. - Вісім років юнгіанської психоаналітики в мене за плечима. Я чекала на таку зйомку, моя черга відірватись, це як помста, тільки з хепіендом для всіх )))

Ми теревенимо на зустрічі, теревенимо в студії, в якійсь паузі я опускаю камеру і питаю спеціальним особливим тоном, який чула вісім років, але трішки театрально:
- Як це відчувається в тілі?
- E...
Пауза, регіт ))
І так по колу.

Вона сміється, дуркує, танцює.. плаче. Каже:
- Мені здається, ти не розумієш, ЩО ти робиш з людьми.
- Знаєш, мене вирощували олдові айтішники. Вони казали: якщо це працює - нічого не чіпай. Тож я просто є. І нічого не чіпаю.

(Під ніс)
- Я таки монетизувала травму, доктор.
- Угу.
- Добре, що в тебе блокнотика зараз нема)

Шалений досвід для мене, хоча він завжди так відчувається. Та знову і знову щось унікальне, щось окреме та неповторне знаходиться в кожній людині, яка приходить зі своїми переживаннями, емоціями, думками - і відкриває мені все це, як власний великий скарб, і я вдячно роздивляюсь всі ці ніжні коштовності, і якимось дивом можу іноді це показати в кадрі.
Як? Я не знаю, чесно. Але не чіпаю, бо працює.

Настя приходить на першу зустріч і дивиться на мене критично. Я доїдаю свій сендвіч під її поглядом та посмішкою, під як...
12/03/2026

Настя приходить на першу зустріч і дивиться на мене критично. Я доїдаю свій сендвіч під її поглядом та посмішкою, під якими важко не те шо їсти - взагалі залишатись на місці. І думаю: господи, Віро, просто дихай, ну навіть якщо це якийсь виклик «здивуй мене», ми таке бачили, ми переживемо і не розвалимось...Через годину ми куримо за вуличним столиком, не помічаємо дощу, замовляємо ще чаю та віскі - та не можемо припинити ділитись, співчувати та ржати.
Настя каже: «я не можу оце - «знайди свою жіночність», та я взагалі не така». А я дивлюсь на неї, і в моїй голові вже немає жодної думки, є тільки захват від специфічної, сильної - і, курво, дуже жіночої енергії, яку вона випромінює. Хвиля, з якої не хочеться виринати, бо там підходяща мені температура та щільність простору навколо. Я обожнюю жінок, яких багато, я обожнюю всі ці переживання, це така специфічна впізнаваність для мене. І ох який це особливий момент - коли нарешті ця ж просто дає мені взяти її за руку і вести за собою, і показати, що я бачу.
Я взагалі-то розумію, чому таким жінкам може здаватися, що вони далекі від «жіночної жіночності”. Бо якщо в тобі багато сили, характеру, розуму, руху, то хтось обов’язково спробує записати тебе кудись не туди. Та для мене оце і є справжня, жива жінка. Та, яка хвилюється відчутно, переживає гостро, реагує відкрито і чесно. Та, в якій стільки життя, що його не треба вигадувати, підсвічувати чи рятувати, а можна тільки помітити, витримати і, якщо пощастить, показати їй самій...А потім Настя пише: «Ого, це я? Це неймовірно», і ще про сльози. І я сиджу на кухні і читаю, теж відчуваю, як підступають ті бісові сльози, і щасливо посміхаюсь, і холодний зимовий вечір стає теплішим, і нащо мені опалення, якщо є ось таке.

Я тут дисципліновано виконую свій маркетинговий обов’язок і нагадую, що в травні-червні працюю в Європі. Агов, всі йдіть...
09/03/2026

Я тут дисципліновано виконую свій маркетинговий обов’язок і нагадую, що в травні-червні працюю в Європі. Агов, всі йдіть в закріплений в профілі пост, будь ласка!
А тепер до того, заради чого це все взагалі має сенс - до ось цих прекрасних фотографій.

Це Вікторія. І в мене не так багато слів, зате є прискорене серцебиття та захоплені неясні звуки.
Це таке особливе задоволення - коли кажуть «роби що бачиш, я хочу себе твоїми очима, і я знаю, що ти зможеш якнайкраще». Це такий кайф - теревенити дві години першої зустрічі про все-все на світі, від спогадів про спільне офісне минуле до нинішніх турбот, знаходити спільне ще і ще, а потім ще довго посміхатись до себе самої через цю атмосферу «ну ти розумієш».

Віка така... реальна. Жива непідробна енергія дії. Мені дуууже подобаються такі жінки. Вони не обов’язково гучні, не обов’язково демонстративні, але в них є дуже ясне внутрішнє “ось я”. І це дуже красиво. Мені взагалі здається, що краса починається не з рис обличчя і не з “вдалого ракурсу”, а з того місця, де людина не ховає себе… від себе. Де можна просто бути, дивитися прямо, сміятися, думати, говорити, займати місце - і Віка саме така. Розумна, тепла, смішна. З нею немає відчуття, що треба пробиватися крізь шар ролей, масок, обережності. Все одразу по-людськи.

Внутрішня свобода бути собою. Оце все, про що я говорю вже сто років і від чого сама мала б втомитися. Але ні, мене все одно щоразу пробирає. Не “ідеальне”, господи борони. А характер, смак до життя, особлива інтонація, особливий ритм. Коли дивишся на людину і розумієш: о, тут є кого знімати. Тут не треба нічого вигадувати, нічого натягувати, нічого рятувати. Треба просто дивитися уважно і встигати ловити.

Мабуть, тому я так люблю ці фотографії. Бо в них є не тільки краса. В них є людина, з якою хочеться лишитися ще.

І от саме заради цього я все це і роблю.

Так, поїхали 🙂 Гастролі по Європі в травні-червні.Буду вдячна за лайки, репости, рекомендації друзям, коменти з побажанн...
05/03/2026

Так, поїхали 🙂 Гастролі по Європі в травні-червні.
Буду вдячна за лайки, репости, рекомендації друзям, коменти з побажаннями рости багатою та щасливою і встигати на потяги.
Спочатку я збираю інфу, де є клієнти, а потім весело (весело!) будую складний нелогічний маршрут і приїжджаю вас любити і робити вам красиво ❤
Залишайте комент - можна просто “хочу” - і я напишу в особисті.
Цей пост закріплюю і буду оновлювати містами й датами.

Ну що, цей день настав (знову). Я їду до Європи в травні-червні і починаю будувати маршрут за вашими запитами.Вже точно ...
02/04/2024

Ну що, цей день настав (знову). Я їду до Європи в травні-червні і починаю будувати маршрут за вашими запитами.
Вже точно - Будапешт, Відень, Лейпциг десь з 10 до 20 травня, потім буде Краків і щось ще, куди ви мене покличете :)

Коментуйте, лайкайте та шерьте, будь ласочка! Дуже треба.
Можна просто поставити плюсік в коментах - і я напишу вам в особисті про умови зйомки та відповім на всі запитання.

Всіх сильно люблю. Хочу знову пересідати з потяга на потяг та з літаків на автобуси, шукати чергову кімнатку в незрозумілих місцях із сівшим телефоном вночі, стріматись пропустити зупинку в нескінченних метро чужих міст та нервово тикати карткою в автомати з продажу квитків або води ))) Та жартую. Просто скучила за всіма тими прекрасними людьми, з якими мене зводить кожного разу Всесвіт ✨

Address

Kyiv

Telephone

+380672207290

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Vira Golubeva Photography posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Vira Golubeva Photography:

Shortcuts

Share

Category