10/05/2026
Суб'єктність України
Мав велику честь та інтелектуальне задоволення вже вдруге бути учасником Круглого столу, котрий ініціює дисидент, філософ пан Мирослав Маринович, а організовує Інститут лідерства УКУ.
Цей майданчик дозволяє викристалізовувати сенси та створювати підгрунтя для подальших роздумів, дій, а головне - взаємодій між представниками різних сфер діяльності та досвідів. Різниця між наймолодшим і найстаршим учасником конференції склала близько 20 років.
Оскільки подія відбувається за правилами Chatham House, то просто залишу тут кілька думок, які хочеться розвивати далі, без згадки авторства.
💭 Нам потрібно культивувати проактивну суб'єктність замість реактивної. Не лише суб'єктність в опозиції до чогось, а й суб'єктність задля. Суб'єктність свідому, зрілу, відповідальну та дієву.
💭 Не завжди важливо бути першим. Іноді важливіше стати другим, підтримавши дію іншого, і тим самим дати імпульс решті для наслідування.
💭 Суб'єктність України на міжнародній арені є наслідком відсутності дорослих у кімнаті. Ми не обирали цю роль, але вона нам необхідна. Ми можемо її розвивати через власну експертність, зокрема у військовій сфері, голос, що відстоює наші інтереси на міжнародних платформах, переосмислення понять фронтиру і нашого місця в історії.
💭 Нам важливо збудувати успішну державу із несвятих людей, а також переосмислити хто такі українці в умовах сучасних міграційних і демографічних викликів.
💭 Суб'єктність неможлива без культури як способу взаємодії. Нам пора пріоритезувати культуру для адвокації власних сенсів як ззовні, так і всередині країни.
💭 Тяжко бути щасливою людиною в країні нещасливих людей.
💭 Мова зникає, коли нею не говорять про любов (цитуючи С. Жадана)
Як писав британський поет William Ernest Henley у своєму вірші "Invictus":
It matters not how strait the gate,
How charged with punishments the scroll,
I am the master of my fate,
I am the captain of my soul.
📷: